З усіма традиціями і звичаями, але сидячи вдома…

З усіма традиціями і звичаями, але сидячи вдома…

Як сім’я нафтохіміків святкувала Великдень в умовах карантину

Цього року християни святкували Воскресіння Христове особливо – в умовах карантину. У зв’язку з епідемією коронавірусу українцям та калушанам зокрема довелося відмовитися від багатьох своїх улюблених традицій та звичаїв.

Журналіст «НК» поспілкувалася з сім’єю калуських нафтохіміків, щоб дізнатися, чи вдалося їм, незважаючи на карантин, все ж по-особливому відсвяткувати Великдень.

– Як і для всіх українців, цього року Великдень для нас був справді особливим, бо святкували його з чималою кількістю обмежень, але з іншого боку ми вперше відзначали це величне свято вже разом із нашим маленьким синочком Дмитриком, що, безумовно, перекриває всі інші неприємні моменти, – розповідає апаратник цеху нейтралізації і очищення промислових стічних вод ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Ярина Курташ (наразі перебуває у декретній відпустці. – Авт.). – Звичайно, хотілося, як і раніше, піти всією родиною до церкви, щоб освятити великодній кошик, але оскільки всі ми опинилися в ситуації, коли мусимо змінювати свої традиції заради здоров’я та життя людей, то слухали богослужіння онлайн.

– Щодо безпосередньо святкування Великодня, то воно відбулося вдома в тісному родинному колі без походів у гості та поїздок на природу, – додає експедитор транспортний відділу матеріально-технічного постачання та комплектації устаткування ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Олег Курташ. – А от звичаї при підготовці до свята змін не зазнали… Мама приготувала пасочки та іншу випічку, також ми традиційно робили власні м’ясні вироби, фарбували і розписували яйця, прибирали домівку й подвір’я та ін.

Більше того, щоб зайвий раз не виходити до крамниці по різні готові прикраси для великодніх крашанок, цьогоріч готували їх ще таким методом, як у дитинстві, – за допомогою натурально-листкової техніки. Самостійно виготовляли і прикраси на паски…

– Долучився до великодніх приготувань і наш синочок, якому нещодавно лише виповнилося півроку, – зізнається Ярина. – Хоч вимішування і випікання пасок справа доволі відповідальна, але бабуся Оля з радістю дозволила Дмитрику взяти в ній участь і докласти свої рученята до вимішування тіста (сміється. – Авт.). Також синочок вперше спробував освячені яйце та паску, і вони йому сподобалися.

Звичайно, карантин вніс певні негативні моменти в наше життя, але водночас він дозволив більше часу проводити з найріднішими, спілкуватися та ще краще пізнавати один одного.

– Найважливіше у Великодні – його духовна суть, адже Воскресіння Христове – це основа всієї нашої віри і всього нашого життя, – підсумовує Олег. – Дотримання народних традицій у підготовці до свята, у виборі страв дозволяють нам пам’ятати хто ми і звідки, берегти свою національну ідентичність.

Записала Тетяна ЯНІЦЬКА.