ВІДЗНАКИ ТОВАРИСТВА
2018р. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" – переможець конкурсу серед підприємств хімічної і нафтохімічної галузей промисловості України
2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.
2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".
2007. ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення.
2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".
Травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.
Жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.
Червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”
Квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.

Віктор Труш: «У поштових голубів головний інстинкт – якомога скоріше добратися додому»

Серед працівників «КАРПАТНАФТОХІМу» є чимало людей, які, окрім того, що проявили себе висококваліфікованими й затребуваними спеціалістами на виробництві, вражають своїми захопленнями у вільний від роботи час. Цього разу мова, зокрема, піде про начальника відділення біохімічного очищення цеху НіОПСВ Віктора Труша, який захоплюється голубами.

Мабуть, чимало калушан, прогулюючись містом, у скверику на вулиці В. Стуса, обіч будівлі податкової інспекції, помічали казкову хатиночку голуб’ятні, звідки, якщо прислухатися, доноситься миле і заспокоююче воркотіння. Саме Віктор Олексійович – господар цієї будівлі і її мешканців.

Але ми почали розмову із Віктором Трушом не з його дещо незвичного захоплення, а з робочих буднів, трудової кар’єри.

– Цього року виповниться 24 роки, як я працюю на очисних спорудах, – пригадує співрозмовник. – Відразу після завершення навчання в Ужгородському державному університеті (за фахом – біолог) влаштувався машиністом насосних установок. Потім був підмінним майстром, старшим майстром відділення БХО, а відтак – начальником відділення.

Досі пам’ятаю, як при працевлаштуванні тодішній начальник цеху Роман Руско сказав мені, що бере на роботу, але щоб про жодні переводи на інші виробництва я не думав. Так і сталося… Вся моя трудова кар’єра пов’язана виключно з цехом НіОПСВ. Свою роботу я люблю і за роки праці вже добре її знаю. Загалом все влаштовує, але, звичайно ж, хотілося б і надалі збільшення заробітної плати.

– Як і коли ви захопилися голубами?

– Ще з дитинства мене тягнуло до природи, до тварин… Я дуже хотів собаку, але мама категорично забороняла. Пам’ятаю, як часто приводив, поки вона була на роботі, вівчарку Діну, яка жила в нас у дворі, в квартиру, щоб погодувати. Також захоплювався рибками… Ще пізніше тримав близько тридцяти канарейок, але коли прийшов час поступати в університет, то довелося їх продати.

Щодо захоплення голубами, то все почалося у шостому класі. Я навчався у школі №2, а поряд з нею було три голуб’ятні, господарювали в яких Василь Ласійчук, Михайло Кочанський та Ярослав Онуфрик. Я і ще два однокласники часто приходили до них у гості, розпитували все про голубів, а відтак у будинку навпроти школи збудували вже свою голуб’ятню. Згодом я звів голуб’ятню на будинку на вул. В. Стуса, 4а, але через певний період хтось її зруйнував. Потім тримав голубів у Зеленому Яру. Під час мого навчання в Ужгороді за ними доглядав мій батько, за що йому дуже вдячний.

Коли я повернувся до Калуша, то ще більше заглибився у своє захоплення, вступив у клуб, почав брати участь у змаганнях… Тоді ж звів голуб’ятню у скверику на вул. В. Стуса, згодом розширив її. Наразі там налічується 56 голубів, але скоро очікую на молоде поповнення. Найбільше у мене було свого часу 130 голубів, але тримати їх так багато ризиковано, адже це збільшує ймовірність виникнення хвороб, інфекцій та ін.

– Як проходять змагання?

– У кожного голуба-учасника змагань на нозі є кільце – своєрідний паспорт. Там вказано рік народження пташки, код міста, звідки вона є, номер телефону господаря. Також є спеціально обладнана машина, яка збирає всіх учасників змагань і везе їх на місце випуску. До слова, цей автомобіль може вмістити в себе до 4 тисяч голубів. Щодо відстані, яку доводиться долати голубам, то це може бути від 100 до 800 кілометрів і більше. Польоти, довші за 800 кілометрів, вважаються марафонськими. Найдальше моїх голубів відвозили на відстань 1150 кілометрів, в місто Краснодон (Луганська обл.). До речі, два голуби повернулися ввечері того ж дня, коли їх випустили…

Коли перший голуб прилітає в свою голуб’ятню, його господар має подзвонити до організаторів і повідомити, що голуб під певним номером прибув. За цими результатами і визначаються переможці.

Раніше я очолював Калуський клуб голубівників, але декілька років тому став учасником Рогатинського клубу. Справа в тому, що в Калуші в нас було близько 60 учасників, а в Рогатинському клубі – 225. Там є значно сильніші учасники, але мене це не лякає, а навпаки, цікавіше, коли більша конкуренція.

– Яким чином голуби знаходять дорогу додому за сотні кілометрів?

– У поштових голубів головний інстинкт не поїсти чи попити, а якомога скоріше добратися додому. Під час польоту додому вони навіть не зупиняються поїсти. Інколи, коли надто сильно вибиваються із сил, можуть лише зупинитися, щоб попити, або ж взагалі роблять це на льоту.

Щодо того, як голуби знаходять шлях додому, то дехто каже, що орієнтуються по сонцю або магнітних полях Землі, а насправді одному Богові відомо, як отака маленька пташка, змагаючись із вітром, не збивається з орієнтиру й прилітає додому, подолавши сотні кілометрів.

– Розкажіть, як ви відбираєте голубів і готуєте їх до змагань.

– Наразі у мене з 56 голубів 36 – спортсмени, інші – селекційні. Головне завдання останніх – забезпечити голуб’ятню молодими перспективними летунами. Після того, як новонароджені голуби досягають потрібного віку, я відвожу їх на певну відстань від дому, випускаю і чекаю, хто прилетить. Поступово збільшую дистанцію 30, 40, 50 кілометрів… Таким чином відбувається природний відбір.

Також деяких птахів купляю. Нещодавно привіз з Польщі декілька голубів елітних видів. Як вони поведуть себе у наших умовах, покаже час, але сподіваюся, що все буде добре.

Щодо самої підготовки до змагань, то вона теж нелегка і доволі затратна. Голуба, як і будь-яку іншу тварину чи людину, потрібно належно підготувати до фізичного навантаження, що його чекає. Тому купляю для них вітаміни, антибіотики та ін.

Цьогоріч перші змагання відбудуться 5 травня.

– Чи є у вас улюбленці?

– Звичайно, і улюбленці, і улюблениці (сміється. – Авт.). Здебільшого улюбленці – це фаворити, ті, які досягають найкращих результатів. Деяким даю імена, інші ж просто мають номери.

Наприклад, у 2009 році мій голуб №6214 показав найкращі результати у трьох із п’яти категорій на весь Жидачівський регіон. А минулого року вже його син, голуб №210044 посів 3 місце в Україні на екстримально довгій (марафонській) дистанції. На початку цього року я б міг везти його у Познань (Польща) на виставку, щоб він представляв Україну, але пустив його на черговий виліт і він, на жаль, не повернувся.

– Це прибуткове чи, навпаки, затратне захоплення?

– На своїх голубів я витрачаю чимало коштів… Потрібно купити корм, вітаміни, антибіотики. Наприклад, шість тисяч гривень я лише витрачаю на бензин, щоб відвезти своїх голубів на змагання, але я люблю ці створіння, тому не шкодую.

Праці в це захоплення також потрібно вкладати чимало. Як мінімум, два рази у день слід біля них побути.

Що потрібно, щоб голуби почувалися нормально? Вони, виявляється, як і люди, люблять чистоту в приміщенні, де живуть. Чисте повітря їм забезпечує природна вентиляція. Ну і, звичайно, – добре харчування. Найбільше птахи полюбляють насіння соняшника, ріпака, проса, горох, кукурудзу…

Щодо заробітку, то на змаганнях ми ставки не ставимо і призового фонду нема, виключно спортивний інтерес.

Я радий від того, що просто можу взяти птаха в руку і відчувати його добре збите тіло. Голуб мене тішить тим, що випромінює здоров’я. Коли я бачу його активним, коли він бігає, воркує, гарно їсть, з блискучим пір’ям – для мене це щастя!

– Які ваші плани на майбутнє?

– Хоч моя голуб’ятня доволі сучасна і виготовлена з якісних матеріалів, але хотілося б ще більше покращити умови утримання голубів. Для цього, звичайно ж, потрібно мати високий і стабільний дохід. Тому сподіваюся, що наше підприємство і надалі стабільно працюватиме і нарощуватиме темпи виробництва, а його працівники відповідно отримуватимуть хорошу заробітну плату.

Розмову вела Тетяна ЯНІЦЬКА.

12.04.2019

Спеціалісти «КАРПАТНАФТОХІМу» взяли участь у міжнародному форумі з питання залізничних перевезень

10 жовтня у Києві відбувся ІІ міжнародний форум «Rail Cargo Business Forum», який став важливою подією для представників зі сфери залізничних перевезень та їх технологічних партнерів з  багатьох країн світу. У заході взяли участь і представники «КАРПАТНАФТОХІМу», зокрема, заступник начальника відділу з організації перевезень Андрій Шевчук, начальник відділу логістики Роман Крохта та начальник відділу інформаційно-технологічного […]

Представниця «КАРПАТНАФТОХІМу» взяла участь у міжнародній конференції з управління персоналом

10 жовтня у Києві відбулася четверта міжнародна HR–TECH конференція HR Digital HR UKRAINE 2019, в якій взяла участь заступник начальника відділу оплати праці і соціальних програм ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» Оксана Крижанівська. – Організатори цієї щорічної конференції і виставки мали на меті продемонструвати керівникам успішних підприємств, їх відповідальним спеціалістам за управління та набір людських ресурсів (HR), найефективніші […]