ВІДЗНАКИ ТОВАРИСТВА
2023р. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало подяку від Головнокомандувача Збройних Сил України за активну громадянську позицію, патріотизм та допомогу Збройним Силам України
2018р. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" – переможець конкурсу серед підприємств хімічної і нафтохімічної галузей промисловості України
2011. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" - переможець конкурсу на кращі будівлі і споруди України, збудовані і прийняті в експлуатацію в 2010 році за спорудження ВИРОБНИЦТВА ПОЛІВІНІЛХЛОРИДУ СУСПЕНЗІЙНОГО.
2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".
2007. ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „КАРПАТНАФТОХІМі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення.
2006-2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".
Травень 2007. ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.
Жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “КАРПАТНАФТОХІМ” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.
Червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „КАРПАТНАФТОХІМ”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”
Квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.

Приїхали в Польщу на заробітки, а потрапили в рабство

Сусідня Польща донедавна залишалася країною №1 з Європейського Союзу, куди через складне матеріальне становище чи інші причини виїжджало найбільше громадян України в пошуках роботи та заробітку. Тут і зараз гарує чимало українців на польських роботодавців, але ситуація щодо їх чисельності змінилася. Навіть у Польщі визнали, що потік трудових мігрантів почав різко скорочуватися.

Підтверджують це і результати соціологічного дослідження «Один телефонний дзвінок і у вас є робота», яке провела в листопаді 2018 року компанія Progress Group. Серед українців, які розглядають можливість виїзду на роботу за кордон, виявилось лише 17 відсотків таких, котрі готові обрати для працевлаштування Польщу. А з цієї країни майже 59 відсотків українських заробітчан висловили намір виїхати на роботу до Німеччини.

Причини відтоку українських трудових мігрантів з Польщі криються в непорядності та шахрайстві все більшої кількості польських працедавців, невиконанні ними обіцянок щодо забезпечення належних умов для праці, проживання, своєчасних і в повному обсязі виплат зарплат найманим працівникам з України, а також у різних вигідних для них прихованих схемам співпраці з посередниками, вербувальниками робочої сили. Необізнані в таких махінаціях та, купуючись на заманливі пропозиції від сумнівних агентств з працевлаштування, оголошення на кшталт «Легальна робота в Польщі» з обіцяними «захмарними» заробітками, якими досі рясніє Інтернет-мережа, чимало наших земляків, які виїжджали на заробітки в чужу країну, потрапляли там в тенета трудової експлуатації. Нині – це найпоширеніший в світі злочин, пов’язаний з торгівлі людьми. Жертвою його став у Польщі і Микола (з етичних міркувань його справжнього імені не називаємо), який поділився своїми враженнями від перебування в сусідній державі з журналістом нашого тижневика.

– На роботу в Польщу я поїхав через одне з агентств із працевлаштування, маючи біометричний закордонний паспорт та відкриту робочу візу, – розповідав він. – В місті Гданську, де, як обіцяли в агентстві, мене мав зустріти представник польської будівельної компанії, на автовокзал так ніхто і не приїхав за мною. Тільки через якийсь час я додзвонився туди за номером, який знову ж таки надали в агентстві. Жінка, котра відповіла на дзвінок, запропонувала мені самому доїхати до Вейхерово, де вже хтось обов’язково мене зустріне. Так і сталося. На вокзал на шикарній іномарці приїхав, як я вже пізніше довідався, сам власник компанії YES! WE CAN RENOVATE Еузебіуш Даргач. Він мене привіз в село Капіно в двоповерховий будинок, де проживали наймані працівники з України, Молдови, Білорусі та Грузії, а в підвальному приміщенні розміщувалося бюро фірми. Завівши до цього бюро, наказав віддати секретарці закордонний біометричний паспорт та інші документи для оформлення працевлаштування на фірмі, а вже наступного дня відправив мене з іншими працівниками на роботу в Гданськ.

Там ми виконували внутрішні оздоблювальні та ремонтні роботи в одному з офісів. Працювали на цьому об’єкті кожен день, навіть в суботу і неділю. Бувало, що трудилися по 14-19 годин на добу, враховуючи проїзд туди і назад.

Мій закордонний паспорт роботодавець не віддавав, мовляв, заради моєї особистої безпеки, аж до тих пір, поки я не пройшов тестові випробування і був ним разом із ще шістьма найманими працівниками скерований у відрядження до Швеції для виконання завдань на об’єктах будівельної галузі, щодо яких Еузебіуш Даргач мав укладені контракти з замовниками.

Закордонні паспорти він відбирав і зберігав у себе в кожного нового працівника, кому давав роботу. А якщо хтось хотів забрати свій паспорт, навіть не вимагаючи виплати вже зароблених грошей за певний період, та поїхати від нього геть, то витребовував з нього плату. В іншому випадку документ міг порвати або спалити, як це раніше (сам хвалився перед всіма працюючими) зробив з чотирма паспортами українців.

У Швеції, куди ми приплили на морському поромі разом з мікроавтобусом, який там згодом використовувався для доставки людей на роботу, для кого вона була далеко від тимчасового житла, мене і Віталія з Дніпра висадили в місті Ландскрона. Тут я постійно працював разом з поляками та українцями від іншої польської фірми на одному великому об’єкті, виконуючи демонтажно-ремонтні, оздоблювальні та інші загальнобудівельні роботи аж поки мій роботодавець не наказав повернутися назад в Польщу, а потім примусив ще кілька днів тут працювати на його об’єктах.

Ще до приїзду на роботу до уже згаданого польського працедавця я здогадувався, а згодом зрозумів і переконався в тому, що зіткнувся з обманом і став жертвою торгівлі людьми. Українські посередники, які відправили мене до польського роботодавця, виявилися шахраями, а Еузебіуш Даргач був трудовим експлуататором, який використовував працю найманих працівників, змушував трудитися навіть у вихідні й абсолютно нічого не виплатив із обіцяної заробітної плати як мені, так багатьом іншим українцям, білорусам, молдаванам, грузинам.

Після двох з лишком місяців роботи в Польщі та Швеції він, перебуваючи в той час у відрядженні в Швеції, в телефонному режимі наказав мені їхати додому, бо не має де розміщувати для тимчасового проживання новоприбулих інших найманих працівників, пообіцявши переказати всі зароблені гроші в Україну через систему Western Union, але свою обіцянку не виконав. У цілому я отримав від нього тільки 500 злотих, щоб доїхати з Польщі додому.

Варто сказати, що Микола, який погодився розповісти свою історію про поїздку на заробітки за кордон, в Україні отримав від Міністерства соціальної політики статус потерпілої особи від торгівлі людьми. А в Польщі він разом з багатьма іншими українцями та білорусами, які побували в трудовому рабстві у власника компанії YES! WE CAN RENOVATE, домоглися притягнення цього роботодавця до кримінальної відповідальності.

Інформацію про цю гучну справу в Польщі, яку оприлюднила окружна прокуратура міста Гданська на своєму офіційному сайті, потерпілий від торгівлі людьми Микола надав і в українські ЗМІ та попросив поширити її в нашому часописі з тою метою, аби калушани знали, якими можуть бути заробітки в сусідній Польщі. Оскільки він погодився на відверту розмову про свої «закордонні заробітки, то ми виконуємо це бажання нашого співрозмовника.

Окружна прокуратура в Гданську займається розслідуванням кримінального провадження у справі про торгівлю людьми, – йдеться на її сайті. – Підозрювані, а це 42-річний чоловік та дві жінки віком 61 та 40 років, яких затримали польські правоохоронці наприкінці жовтня 2018 року, вербували працівників через дві легально зареєстровані фірми в Поморському воєводстві. Зокрема, йдеться про компанії Yes! We Can Renovate (розташована в селі Капіно, гміна Вейхерово) та BYGG Service Company Scandinavian Sp. z o.o. (розташована в селі Большево, гміна Вейхерово). Підозрювані по оголошеннях шукали працівників для роботи на будівництвах, у тому числі серед українців, молдован, грузинів, білорусів і поляків. Згодом вибирали серед них найбільш слухняних, тих, ким було легше всього маніпулювати, та відправляли на будови в Польщі й Швеції. Угоди з працівниками не підписували або складали незрозумілою для гастарбайтерів мовою, забирали в них паспорти, «освядчення» та інші документи. Зарплату не платили взагалі або видавали тільки її невелику частину.

Тим працівникам, які заїкалися про зарплату, погрожували депортацією або безпідставно звинувачували їх у крадіжці, подаючи заяви до правоохоронних органів. Шахрай навіть влаштовував «обов’язкові» робочі збори, де залякував, принижував, ображав і навіть бив працівників.

Жертвами польського роботодавця стали 540 осіб, які не отримали як мінімум 4,5 млн злотих (понад 33,3 млн грн) заробітної плати та інших виплат. Щоб заплутати «сліди» грошей, шахрай відкрив сотні банківських рахунків, за якими здійснював десятки операцій. Чоловікові пред’явлено звинувачення в торгівлі людьми, за що йому загрожує щонайменше три роки позбавлення волі. Двом його помічницям загрожує до 10 років ув’язнення за відмивання коштів.

Кількадесят потерпілих осіб вже дали свідчення. Правоохоронці не виключають, що в ході розслідування будуть нові затримання. Водночас прокуратура намагається розшукати якомога більше постраждалих від діяльності цих ділків. Усіх, хто може щось розповісти й допомогти слідству, запрошують зголоситися через електронну пошту prokuratura@gdansk.po.gov.pl, телефон Морського відділу прикордонної служби в Гданську +48 58 524 22 22 або безпосередньо за місцем знаходження прокуратури: Гданськ, вулиця Вали Ягелонські, 36.

Підготував Василь ГОЛИНСЬКИЙ.

08.02.2019

Калуш у воді… Проливні дощі, які буквально накрили Прикарпаття та Калущину 20 травня, завдали чималої біди людям.

Такої повені наше місто не бачило з липня 2008 року. Тоді від стихії, яка вирувала три дні здебільшого в західних областях України, теж найбільше постраждала Івано-Франківщина. В 488 населених пунктах області стихія тоді призвела до підтоплень майже 23 тисяч житлових будинків. У річках Дністер та Прут, які протікають поблизу деяких населених пунктів, рівень води піднявся […]

Вибори на Калуському окрузі пройшли фактично без порушень

Голова Калуської окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №85, до якого входять місто Калуш, Калуський, Рогатинський райони та частина Галицького району, Ігор Очкур у розмові з журналістом «НК» повідомив, що вибори на нашому окрузі пройшли без скарг, скандалів та грубих порушень. – Ці вибори були особливі тим, що людям довелося обирати Президента серед рекордної кількості […]