Молоді нафтохіміки здійснили прогулянку Дністром
У рамках відзначення Дня незалежності та Дня працівників нафтової газової та нафтопереробної промисловості минулими вихідними молоді спеціалісти ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» здійснили вже традиційний сплав річкою Дністер.
Цьогоріч молоді спеціалісти на катамаранах протягом трьох днів подолали рікою відстань у 48 км. Маршрут пролягав мальовничими місцями від села Незвизько (Городенківський район Івано-Франківської області) до села Устечко (Заліщицький район Тернопільської області). Цей відносно легкий та пізнавальний тур передбачав огляд руїн фортеці у Раковці, відвідування Оксамитового водоспаду, сходження до кількох оглядових площадок, з яких відкриваються чудові панорамні краєвиди. Також нафтохіміки здійснили прогулянку до печери відлюдника.
– Погода під час нашого відпочинку була сприятливою, – розповідає один із учасників групи молодих спеціалістів ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», провідний фахівець відділу внутрішнього контролю і тендерних процедур Іван Лазоришин. – У перший день ми здійснювали сплав Дністром від села Незвисько до села Губин. Під час сплаву мали можливість помилуватися руїнами Раковецького замку XVII століття та неймовірно красивими та відлюдними місцями Дністровського каньйону.
Наступного дня ми здійснили сплав від с. Губин до с. Литячі та похід до Оксамитового водоспаду й Червоної гори, яка розташована у мальовничому Берем’янському каньйоні. Під час сплаву з-поміж зелені лісів місцями виднілися червоні скелі – це відслонення пісковиків Девонського періоду. Досхочу насолодившись незабутніми краєвидами, ми зупинилися на ночівлю біля с. Литячі.
В останній день туру ми побували на оглядовій площадці, з якої відкривається панорамний краєвид на каньйон та два острови, що за формою нагадують символ Інь-Янь. Трохи нижче там можна було також подивитися на печеру монаха-відлюдника. Після цього ми здійснили фінальну частину сплаву до с. Устечка.
За словами І. Лазоришина, кожного року нафтохіміки разом з агенцією пригод «Два Романа» «просуваються» все далі Дністровським каньйоном, відповідно постійно знайомляться із новими цікавими місцями. За три роки вони подолали його вже фактично від початку до кінця.
– Як і в попередні роки, після такого активного відпочинку в кожного з учасників сплаву залишилися чудові враження, – продовжує молодий фахівець. – Тому хочу висловити щиру подяку від усіх молодих нафтохіміків за фінансову допомогу в організації цього заходу керівництву ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». Дуже приємно, що підприємство не лише забезпечує робочими місцями, а й дбає про наш відпочинок.
Незважаючи на велику протяжність сплаву, молоді спеціалісти переконують, що подолали його з легкістю і якби дозволив час, то пропливли б і більшу відстань.
– Я разом з іншими працівниками «КАРПАТНАФТОХІМу» беру участь у сплаві вдруге, – розповідає провідний юрисконсульт підприємства Володимир Вінтонів. – У нас була дуже активна, позитивна та життєрадісна група. Ніхто з учасників не скаржився на втому. Впевнений, що ми могли б подолати й довший маршрут.
Всі разом ми варили журик (традиційна перша страва польської кухні), запікали м’ясо, картоплю та готували інші страви. Ввечері влаштовували своєрідну дискотеку.
Під час цього сплаву я вперше спробував плисти на каяку. Це незабутні враження, мені дуже сподобалося. Також неабиякі емоції у мене викликав острів Інь-Янь на Дністровському каньйоні. Два невеликих острівці незвичайної і вельми оригінальної форми майже в точності нагадують обриси відомого китайського символу Інь-Янь.
Загалом я дуже задоволений подорожжю і з радістю, якщо буде така можливість, наступного року знову візьму участь у сплаві річкою Дністер.
– Це був мій перший сплав, тому в голові крутилось безліч думок на кшталт, чи я маю достатню фізичну підготовку, чи витримаю таку довгу подорож і чи не прокинеться в мене морська хвороба, – ділиться враженнями фахівець відділу логістики підприємства Іванна Кушлик. – Але як тільки настав цей довгоочікуваний момент, коли я зробила перший крок з автобуса на галявину в с. Незвисько, де і почалась наша триденна подорож, хвилювання як рукою зняло. Нашими транспортними засобами були два катамарани і каяк. Деякий час знадобився на підготовку, і от ми уже підкоряємось течії Дністра. Хоча не все так просто. Для подолання ділянок, де вода була спокійна, нам доводилось докладати неабияких зусиль. Суть була в тому, щоб навчитись працювати як одне ціле, як злагоджений механізм, оскільки інакше великої ефективності від того, що ми гребли в різнобій, не було. Проте уже на другий день ми діяли як справжня команда, з легкістю долаючи мілину і зустрічний вітер.
Сплав включав не тільки плаванням на суднах. Роман, наш гід, розповідав нам безліч легенд та захоплюючих історій про місцеві пам’ятки та споруди. Показав нам місця, з яких відкривались неймовірні краєвиди на р. Дністер. Ми відкрили для себе унікальність та витонченість української природи, відвідали руїни Раковецького замку, оглянули красу острова Інь-Янь. А наш креативний колектив надав назви ще декільком безіменним островам, які, можливо, і закарбуються в історіях Романа.
Хочу відзначити, що це була незабутня пригода, яка навчила мене не боятись невідомого та працювати в команді.
Насамкінець варто зауважити, що молоді спеціалісти-нафтохіміки проводять такі активні вихідні кілька разів у рік. Окрім сплаву на катамаранах, нафтохіміки організовують і спільні походи в гори, підкорюючи нові вершини Українських Карпат.
Тетяна ЯНІЦЬКА.
