Історія в музейних експонатах

Історія в музейних експонатах

Немає такої людини, яка б завітавши в Народний музей історії і трудової слави ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», не знайшла для себе тут щось цікаве, раніше не відоме. Ось і на знімку, який ми вам пропонуємо, а на ньому зафіксовано калуських стоматологів, видно, як лікарі, щойно ознайомившись з експонатами музею, отримали задоволення від побаченого. Так, багато чого тут є такого, що не тільки приємно здивує, але й розповість про історію міста, розвиток галузі, яка піднесла його, – виробництво мінеральних добрив, рівно ж як і про здобутки підприємства, яке заставило заговорити про Калуш далеко за його межами, – КХМК, «Хлорвініл», «Оріана», «ЛУКОР», «КАРПАТНАФТОХІМ».

Екскурсовод музею ветеран нашого підприємства Володимир Гудзоватий ще досі під враженням від несподіваних відвідин музею викладачами «Львівської політехніки». Це було недавно, в січні, що минув. Львів’яни прямували на «Буковель», але знаючи про те, що місто Калуш, через яке пролягає їх шлях, у минулому славилося видобутком калійних солей і виробництвом з них мінеральних добрив, пік якого припав, мабуть, на кінець ХХ століття, вирішили заїхати.

Львів’яни були дуже задоволені від побаченого в музеї. Про Калуш чули, про Калуш знали… Але щоб аж таке? Екскурсовод повідомив їм, що наше місто зайнялося виробництвом калійних добрив ще у 1867-му році, ставши другим у світі (після містечка у Німеччині, випуск міндобрив у якому почали на п’ять років раніше).

А ще Володимир Степанович подивував науковців і викладачів розповіддю про те, що у розвиток виробництва калійних добрив у Калуші великий внесок зробив їх колишній колега, декан хімічного факультету Донат Ленгауер (ще у 30-их роках минулого століття). Львів’яни були вельми вдячні музейним працівникам за те, що отримали в стінах закладу багато цікавої інформації.

Можуть похвалитися музейні працівники і тим, що цьогоріч основні заходи з відзначення 29-ої річниці виведення Радянських військ із Афганістану відбулися тут. Воїни-афганці, немало з яких трудяться в цехах нашого «КАРПАТНАФТОХІМу», з задоволенням знайомили з експонатами, з якими давно знайомі, своїх друзів із інших населених пунктів.

Нерідко поріг музею невпевнено переступають учні калуських шкіл. Та вже через кілька хвилин вони забувають, куди прийшли – стільки маловідомого досі відкривається перед ними. Частими відвідувачами можна назвати студентів Вищого професійного училища №7, а ще частішими – студентів політехнічного коледжу, немало з яких щороку вливається в багаточисельний колектив «КАРПАТНАФТОХІМу». До речі, всі новоприйняті на роботу на наше підприємство, пройшовши курс навчання в учбово-курсовому комбінаті, запрошуються до музею. А недавно його відвідали і студенти з Харківського інституту, які проходять практику в цехах «КАРПАТНАФТОХІМу».

Не дуже здивувалися наші музейники і тому, що, незважаючи на свій короткотривалий термін перебування в Калуші, до них завітали дві сім’ї з Польщі. Адже понад сто років тому на старому калійному комбінаті працював їх прадід на прізвище Підлисецький. Треба було бачити, які емоції викликав перегляд ними музейних експонатів!

– Ми, – каже Володимир Гудзоватий, – завжди раді відвідувачам. Минулого місяця їх нарахували 147. Одних цікавить історія місцини, де знаходився старий калійний комбінат, – Саліни, Бані, інші гортають сторінки старих видань, де немало написано про калуські солеварні. Це добре, коли люди цікавляться історією рідного краю…

Петро Шевчук.