Володимир Шулиндін: «Починаючи з 1964 року, на підприємстві ще не було важливішого і складнішого завдання ніж те, яке стоїть перед нами зараз»
До чергової зустрічі журналістів «НК» з генеральним директором ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» спонукали звернення як працівників нашого підприємства, так і пересічних калушан з приводу пуску основних виробництв підприємства.
Підставою для таких розмов стала реалізація ініціатив керівництва підприємства на державному рівні.
Зрештою саме із них і розпочалася наша розмова.
– Володимире Володимировичу, згідно з останніми змінами, внесеними до Податкового кодексу України, передбачено звільнення вітчизняних підприємств від сплати акцизного податку при ввезені нафтогазової сировини для виробництва етилену. Чи прискорить ця зміна, якої домагалися керівництво підприємства та його інвестор, дату введення основних виробництв «КАРПАТНАФТОХІМу» в дію?
– Внесення змін у Податковий кодекс України, зокрема щодо можливості отримання сировини для виробництва етилену без сплати акцизного податку, кардинально змінило ситуацію в кращий для нас бік. Сплата акцизного податку була суттєвою перепоною для нашого підприємства, тому внесені зміни – це однозначний позитив.
Також позитивно вплинуло на загальну фінансову ситуацію «КАРПАТНАФТОХІМу» і рішення Кабінету міністрів України щодо відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства.
Усі ці вищеперелічені зміни й дали можливість прийняти нам рішення про організацію заходів, необхідних для запуску технологічних установок підприємства.
Вважаю, що зміни, внесені до Податкового кодексу України, – це колективна праця всіх комітетів Верховної Ради України, всіх міністерств уряду України і ряду інших державних установ.
– Як оцінюєте готовність підприємства до ведення пусконалагоджувальних робіт?
– Чесно кажучи, на сьогодні в технологічному плані вона ще нульова. Щодо організаційних моментів, то ми вже розпочали впроваджувати заходи, спрямовані на поставку допоміжної сировини, каталізаторів, реагентів та інших необхідних матеріалів. Також ведуться роботи з визначення виконавців ремонтних робіт та діагностики нашого обладнання. Результатом проведених робіт має стати вже безпосереднє укладання всіх необхідних договорів орієнтовно в першій декаді лютого. Після цього розпочнеться активна робота з підготовки нашого технологічного обладнання до пуску.
– Скільки часу, за попередніми підрахунками, займуть пусконалагоджувальні роботи?
– Підготовка і вже безпосередньо самі пусконалагоджувальні роботи орієнтовно триватимуть два-три місяці. Хочу відразу зауважити, що це глобальне і дуже відповідальне завдання. Більше того, я вважаю, що, починаючи з 1964 року, коли були введені в дію перші цехи КХМК, на підприємстві ще не було важливішого і складнішого завдання, ніж те, яке стоїть перед нами нині. Але ми повинні впоратися… Щоправда, на мою думку, справитися із цим надскладним завданням можна буде лише при умові, що кожен працівник на своєму робочому місці буде мобілізований на виконання поставленої мети.
– Зважаючи на довготривалий простій виробництв, чи вдалося зберегти технологічний персонал цехів?
– Мобілізація всього персоналу, починаючи з мене, моїх заступників і завершуючи апаратниками цеху, – це одне з найголовніших і найважливіших питань. Адже від того, як ми всі проймемося цими завданнями, залежатиме кінцевий результат.
Особисто я розраховую на те, що ті працівники, які, незважаючи на довготривалий простій виробництв, регулярно отримували заробітну плату, зараз, коли в цьому є нагальна потреба, віддадуть підприємству все від них залежне. Я вірю, що в них є досвід, практичні вміння та бажання працювати. Переконаний, що кожен наш працівник повинен докласти максимум зусиль для того, щоб підприємство функціонувало ще багато років і щоб тут змогли працювати ще їхні діти і навіть внуки.
– Чи відчувається потреба в кадрах?
– Безумовно, ми маємо дефіцит кадрів, який стосується працівників різних спеціальностей та посад. Загалом це орієнтовно від 100 до 150 чоловік. Зараз відбувається прийом на роботу, в тому числі й тих працівників, які з певних причин звільнилися з нашого підприємства в період його простою, а тепер мають бажання повернутися. Вони проходять навчання, здають відповідні екзамени, отримують спецодяг, індивідуальні засоби захисту та інше. Все це робиться для того, щоб людина, яка вийде на робоче місце, була належним чином підготовлена до виконання поставлених перед нею завдань.
Проте хотілося б наголосити, що можливість повернутися на підприємство мають лише ті працівники, в яких чисті руки і совість. Ті ж люди, які були звільнені з різних, так би мовити, негативних причин, повернутися на підприємство не зможуть вже ніколи і ні за яких обставин.
– Чи існує, Володимире Володимировичу, ще якась перешкода, яку самостійно, без підтримки держави буде важко вирішити?
– Таке підприємство, як «КАРПАТНАФТОХІМ», чи будь-яке інше нафтопереробне, нафтохімічне або просто потужне промислове підприємство, завжди потребує до себе підвищеної уваги з боку уряду, Верховної Ради і навіть Президента України. Важливо, щоб держава вибудовувала на законодавчому та нормативному рівні найбільш сприятливі умови роботи для національних товаровиробників. Це, зокрема, стосується зниження митних платежів на сировину, полегшеного оподаткування на інтелектуальну власність, технологічне обладнання, яке виробляється на території України. Потрібно також запровадити режим захисту національних виробників від ввезення на територію України аналогічної продукції з інших держав. Адже, якщо ми купуємо сировину за кордоном, а вона виробляється в Україні, то цими коштами оплачуємо працю не своїх людей, а інших країн. Відповідно й податки потрапляють не в наш бюджет.
– Чи зміниться після пуску підприємства схема його роботи?
– Наразі особливих змін не планується. Хоча, можливо, бізнес-модель роботи нашого підприємства все ж зміниться. Нас упродовж багатьох років фінансово підтримувала компанія «ЛУКОЙЛ» і тепер вона теж гарантує фінансування всіх витрат, пов’язаних із пуском підприємства. Надалі плануємо самостійно заробляти кошти на всі наші потреби.
– Нафтохімічні виробництва потребують постійної модернізації. Чи передбачено в перспективі впровадження нових інвестпроектів на підприємстві?
– Зараз йдеться лише про своєчасний і безаварійний пуск всіх наших технологічних установок. Згодом за умови стабільної роботи підприємства та позитивних фінансових результатів можна буде говорити і про подальшу модернізацію. Пакет інвестиційних проектів у нас є. Потрібні лише кошти на їх реалізацію. Якщо після пуску «КАРПАТНАФТОХІМ» запрацює стабільно, то я впевнений, що інвестор, який буде зацікавлений у його подальшому розвитку, з’явиться у найближчому майбутньому.
– Що б хотіли сказати працівникам підприємства на завершення розмови?
– Перед усіма нами стоїть серйозне завдання. Його можна порівняти із роботою медиків, яким потрібно повернути до життя пацієнта після затяжної хвороби. І не просто повернути, а в короткі терміни поставити на бігову доріжку, де він повинен показати хороший результат. Чи можливо таке втілити в реальність? Думаю, важко. Це на рівні з чимось фантастичним, казковим. Але ми маємо і зобов’язані це зробити.
Заходи з діагностування і ревізії обладнання, поставки сировини – все це важливо, але для мене найголовніше – люди. Ті працівники, які впродовж трьох років приходили на роботу з однією метою, то тепер вона змінилася й потрібно працювати. І починати працювати слід від першого кроку за прохідною, і до останнього – у транспортний засіб, який везе додому. Зараз все залежить тільки він нас. Як працюватимемо, такий і матимемо результат.
Дуже важко підібрати правильні слова, які мотивували б людей. Як відомо, це можна зробити як батогом, так і пряником. Але робота на підприємстві – цінність для всіх нас, тому в кожного має бути самомотивація. На жаль, є ще й такі працівники, які вважають, що їм повинні платити заробітну плату лише за те, що вони прийшли на роботу. Та я не збираюсь утримувати таких людей, і ми будемо від них позбавлятися всіма методами, які передбачені Трудовим кодексом держави та Колективним договором підприємства. У нас не повинно бути баласту, тих, хто отримує чужі гроші.
А ще на завершення хочу побажати колективу вашої нової газети, аби творили хороший інформаційний продукт, який був би цікавий жителям Калуша, працівникам нашого підприємства та всім читачам. Слід буде в перспективі подумати й над тим, щоб не обмежуватися лише паперовим носієм інформації, а зробити кроки в простори Інтернету. Бажаю успіхів у всіх ваших починаннях!
Розмову вели Тетяна КУРТАШ та Уляна ФІРИЧ.
