Тепер на висоті будови кипить робота.

    (До здачі в експлуатацію виробництва ПВХ-С залишилися лічені місяці)

    Якщо наблизитися до будівлі управління ТОВ "Карпатнафтохім", мимоволі погляд зупиниться на громіздких металевих конструкціях, що складають цілі корпуси нового виробництва ПВХ-С. А ще за "плечима" цієї будівлі вражають устромлені в небо стріли кранів… Та навіть якби оцього всього не побачив, зрозумів би, що там ведеться грандіозне будівництво - по специфічних звуках, що видаються звідти. Усе засвідчує про те, що будова живе.
    Про технічний стан корпусів виробництва, що будується, наш тижневик повідомляв у минулому номері. Крок за кроком роботи йдуть до завершення. Ми ж поставили собі за мету змалювати картину на будівельному майданчику за участю людей, які там працюють. Їх немало - більше тисячі. Та ось в чому дивина: ви не зустрінете біля корпусу чи в самому корпусі бодай кількох, котріне були б зайняті ділом. Усі - в роботі. Тому то й підводить того, хто на будові гість, перший погляд: людей не видно, а процес іде. Та ще й як!..
    Заступник начальника виробництва Юрій Власюк тільки на хвильку зупиняється біля того чи іншого корпусу. "Зараз, - пояснює Юрій Петрович, - іде копітка робота по збиранню трубопроводів. Основне обладнання, в тому числі й великогабаритне, вже змонтовано. Починається випробовування корпусів. Робота велика, але рутинна".
    Проходимо поміж корпусів. Ліворуч шипить електрозварка, розкручують кабелі, праворуч - обв’язують "кіповську" апаратуру. Ну як не зупинитись напроти 655-го корпусу - полімеризації і дегазації? І на нижчому, і на вищому відділеннях працюють люди. Здебільшого з генпідрядного ДП "ЛК УкрНафтогазбуд" (м.Одеса). Обв’язують трубопроводами обладнання.
    - Ви знаєте, - призупиняє ходу Юрій Власюк, - яким є зараз лейтмотив будови? - І сам же відповідає: трубопроводи, і ще раз трубопроводи.
    Якраз біля труби великого (800 мм) діаметра застаємо хлопців з фірми "Дунайпромбуд". Вони готують її для обв’язки водного колектора. Всі - слюсарі-монтажники. Старший, Олексій Костів, прискіпливо вимірює трубу по довжині. Михайло Кривцун і Андрій Вілоров підсобляють.
    - Робота, - каже О. Костів, - дуже відповідальна. - Недарма ж кажуть: сім разів відміряй… Сьогодні вівторок? Так… А на місце труба "ляже" у середу. Це один із тих випадків, коли спішити не бажано.
    За роботою, кажуть слюсарі, час біжить дуже швидко. Не сумніваються, що успішно виконають і це завдання. Прийде виконроб Дмитро Галюк (всі вони - з ЛУНГБу) - похвалить. Умілі хлопці ці слюсарі… Це ж бо і вони збирали конструкції корпусу, що поруч, монтували трубопроводи по естакаді. У гаразді продовжують розпочате ще у вересні минулого року (саме стільки часу вони на будові).
    У 659-ому корпусі, де працюватимуть компресори вінілхлориду, теж триває монтаж трубопроводів. Основне обладнання тут уже змонтоване. Та ми його минаємо. Потрапляємо в сусідній корпус, де проходитиме стадія приготування хімічних розчинів. Темно в приміщенні… Зайшовши сюди зі світла, немовби окутуєшся темрявою. Але це - на кілька секунд. Он за трубами спалахує вогник  електрозварки. По хвилі ми вже біля того, хто "творить" цей вогник. Олег Тихан. З ЛУНГБу, але місцевий, калушанин. Вже рік на будові. Обв’язка труби, що навколо, - це справа і його рук. Треба сказати, відповідальна справа… Труби, з якими зараз працює, із неіржавіючої сталі. Шов повинен бути дуже рівненьким. Але "варити" труби для Олега - не нове. Хлопці із бригад Володимира Межуєва і Віктора Смаля підготували місце, підставили під трубу "козел" ще й балони попідтягували. А звільниться від зварювання Олег - спішить надалі до слюсарів, аби їм в збиранні труб підсобити. Одним словом, взаємодопомога.
    І таких прикладів на будові чимало. Хоч, вийшовши з напівтемного приміщення, денне світло засліпило очі, бачимо перед собою двох жінок, що розмотують кабель з величезної котушки. Його сьогодні належить прокласти по естакаді. Знайомимося: Оксана Швець і Надія Карп’юк із міста Нетішина Хмельницької області. І їх фірма "Електропівденьзахідмонтаж" звідти. Вони тут вже багато що зробили. Важко повірити… Фірмою (а значить і ними, жінками) вже розмотано і прокладено… 60 кілометрів кабелів, в тому числі й силових. Але на роботу не нарікають. Навпаки, живуть обидві на квартирі, що винаймає фірма. Жити можна… Ось тільки внучка, каже Надія Михайлівна, просить бабусю, аби швидше приїжджала.
    - Закінчимо - приїду! - всміхається жінка, при погляді на яку важко повірити, що вона вже бабуся. - З подарунками!
    А ось монтажник Володимир Вітанов прибув на будову тільки вчора з Полтави. Його фірма "Атріум" тут уже другий місяць. На даний час займається монтажем плит і панелей у 655-ому корпусі. Довго "входити в процес" Володимирові не доводилося - хлопці, які  вже тут давніше (Ян Пасєва, Борис Бурцев), пояснили що до чого і… за роботу!
    - Все буде нормально, - всміхається Володимир.
    Твердо сказано, впевнено…
    Отой ряд височенних силосів заворожує кожного, хто наближається до нього вперше… Це ті, хто тут щодня, звиклі до видовища, що захоплює. Висота цього корпусу - понад 40 метрів. "Вінець" монтажних робіт наверху не здійснити без допомоги висотного крана. І такий тут з’явився. І теж тільки вчора. Приїхав зі Львова (ПП "Форштак"). Вантажопідйомність - 75 тонн, висота стріли 43 метри плюс 22 метри додаткові. Від початку першого робочого дня на об’єкті минуло лишень якихось 1,5 години, а стріла вже подала на "чубок" корпусу труби, фланці, засувки…
    Поки кранівники не при ділі (їх двоє), знайомимося. Василь Фіняк і Петро Когут. І, що дуже цікаво, обидва хоч і подають вантажі аж у Львів, але є нашими земляками: перший із села Верхня, другий - із Добровлян. Замовляють їх із технікою по всій Західній Україні. Ось і в рідному Калуші доведеться "попіднімати"…
    Але недовго: за чотири-п’ять днів із завданням справляться.
    … Треба було бачити, як хлопці, здійснюють підйом!.. Звучить команда майстра: "Віра!". І величезна та важка труба поповзла догори. За важелями не два відразу - хтось один із кранівників. Другий здійснює контроль підйому. Чи є переживання? Є. Дуже відповідальна робота… Зате, коли вантаж на місці, пацьорки поту з чола зникають…
    На будові є корпуси, в яких ще чимало робіт треба виконати. А є й такі, які одеські будівельники готують для передачі по актах робочих комісій. Як 661-ий корпус, наприклад. Все обладнання в корпусі вже "стоїть". Начальник дільниці БУ-1 ЛУНГБу Олександра Ландичев - у колі робітників. Треба порадитися… А які роботи тут хлопці виконують? Готують лотки під футерування кислотостійкою плиткою. Так звані хімзахисті роботи проводять. Їх немало, бо в корпусі отримуватимуть демінералізаційну воду. Одні шпаклюють ці лотки, інші - готують місце для склеювання. Лінію готують до здачі. Але футерувати ще треба десь з місяць-півтора.
    - Впораємося, - запевняє футерувальник Роман Федорчак.
    …Ніби не так уже й багато людей на майданчику, а робота кипить. Начальник виробництва Віктор Михайлюк, характеризуючи стан будівництва, небагатослівний:
    - Робота йде нормально. В основному з дотриманням графіків. Може, зробили б більше, та не дозволила погода. Але "з болота вийшли". Залишилися лічені місяці для здачі пускового об'єкта.

    Петро Шевчук.

2007. ТОВ "Карпатнафтохім" отримало іменний диплом на право використання фірмового знаку учасника рейтингу компанії "Гвардія".

2007. ТОВ „Карпатнафтохім” стало переможцем Всеукраїнського конкурсу якості продукції „100 кращих товарів України” в номінації „Продукція виробничо-технічного призначення”, організованому Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Рідкий аргон високої чистоти, що виробляється в „Карпатнафтохімі”, визнано найкращим в Україні серед товарів виробничо-технічного призначення..

2006-2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець конкурсу "100 кращих товарів".

травень 2007. ТОВ “Карпатнафтохім” - переможець у першому Всеукраїнському конкурсі підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності “Європейський вибір”.



жовтень 2006. ЗАТ “ЛУКОР” та ТОВ “Карпатнафтохім” визнано кращими підприємствами в рамках загальноукраїнського проекту “Хімічна та нафтохімічна промисловість України”.

червень 2006. Всеукраїнський конкурс якості продукції (товарів, робіт, послуг) „100 кращих товарів України” продукт виробництва „Поліолефін” ТОВ „Карпатнафтохім”, поліетилен марки НХF 4810Н визнав одним з найкращих видів продукції в номінації „Товари виробничо-технічного призначення”

квітень 2006. Золота медаль якості "Вища проба" за впровадження на підприємстві сучасних технологій та випуск високоякісного і конкурентоспроможного на ринку поліетилену.

липень 2005. Сергія Чмихалова нагороджено відзнакою „Лідер хімічної та нафтохімічної промисловості України”

квітень 2005. Вийшов у світ буклет "ЛУКОР. 5 років у великій родині "ЛУКОЙЛу"
 

 наше підприємство в 2004 році успішно виконало завдання, що були визначені йому "Програмою сертифікації корпоративної системи управління групи „ЛУКОЙЛ-Нафтохім” на 2004-2007 роки" і першим серед підприємств групи отримало сертифікати відповідності за всіма трьома системами. 

„Euro Market” – нагорода за інтеграцію у світову економіку. (2004р.)

відзнака ЗАТ "ЛУКОР" в рамках міжнародного проекту „Мости дружби. Україна – Росія 2003-2004” 

20.11.2003 ЗАТ „ЛУКОР” відзначено Почесним дипломом та міжнародною премією „Бізнес-Олімп” з присвоєнням підприємству звання „Золота торгова марка”, а генерального директора товариства Сергія Чмихалова – іменною відзнакою „Суспільне визнання”.  

Західна регіональна митниця нагородила ЗАТ „ЛУКОР” почесною грамотою за високий рівень митної культури та сумлінне виконання впродовж 2002-2003рр. зобов’язань перед Державним бюджетом України.

Міжнародна Платинова Зірка за якість у сфері задоволення потреб клієнтів, майстерність, інновації у технології м. Париж. Франція. 2003 рік

Вісті з ЛУКОЙЛу ...

 Вісті з виробництв ...